Старокозацький  навчально-виховний  комплекс  сьогодні  є правонаступником загальноосвітніх навчальних  закладів, які існували на території  села  Старокозаче раніше.

       А починалося все так. В  1827  році  козаками  Задунайської  Січі  на  берегах  річки  Алкалії  було  засновано  станицю  Старокозача. В  1839  році  в  станиці  з’явилася  перша  школа.  А  вже  в  1844  році, згідно  довідки  Ізмаїльського  архіву,  відкривається  однокласне  училище. Тут  навчалися  діти  козаків – перших  поселенців  Старокозачого. Будівлі  цих  перших  навчальних  закладів  до  нашого  часу  не  збереглися.

      1912  року  в  селі  була  відкрита  так  звана  «земська»  школа, в  якій  навчалось  усього  78  учнів. Будівля  цієї  школи  і  до тепер  використовується  за  призначенням: в  ній  навчаються  учні  початкових  класів

Корпус   початкових   класів.

       З  1918  по  1940  роки  територія  Бессарабії  була  окупована  Румунією. Так  само  як  і  у  всіх  школах  на окупованих  землях, в  школі  села  Старокозаче  навчання  здійснювалося  лише  румунською  мовою. Українську  та  російську  вивчати  суворо  заборонялося.

        А  1941  року, в  звільненому  від  румунської  влади  селі, відбувся  перший  випуск  учнів  середньої  школи. Атестат  №1  від  21  червня  1941  року  отримав  Микола  Петрович  Баткалов який починав навчання в румунській гімназії.

       Після  перемоги  у  Великій  Вітчизняній  війні  почалося  відновлення  народного  господарства. Роботу  школи  в  Старокозачому  було  відновлено  в  першу  чергу.

       В цей період в селі фнкціонували два навчальних заклади: школа-семирічка, що розташовувалась в приміщкні земської школи (директором був М.І.Ільницький) та середня школа. Основний її корпус знаходився на місці сучасної будівлі сільскої ради. Злитя шкіл відбулося в 1970.

                                 Будівля старої школи

       В  післявоєнні  роки  кількість  дітей   як  по  всій  країні, так  і  конкретно  в  Старокозачому постійно  зростала. Тому  виникає  потреба  в  більшому  шкільному  приміщенні. І  ось  17  грудня  1964  року  розпочалось  будівництво  нового  корпусу  середньої  школи. Будівельні  роботи  виконувалися  силами  працівників  місцевого  колгоспу, керівником  якого  на  той  час  був   Кочубинський   Є.О. Опікувався  будівництвом  також  директор  школи

Чумаков  М.Г.

                                                           Будується   нова   школа

       31  серпня  1970  року  відбулося  урочисте  відкриття  нової  будівлі  середньої  школи. Ця  подія  стала  справжнім  святом  для  всіх  мешканців  села  Старокозаче.

Відкриття   нової   школи.  Голова   колгоспу  Кочубинський   Є. О.  та  директор  школи    Чумаков  М. Г.  перерізають   стрічку.

      Життя  учнів  і  вчителів  в  новій  школі  виявилося  захоплюючим  та  насиченим  різними  подіями.  Відразу  починають  працювати  гуртки  за  інтересами, позакласні  заходи  відзначаються  своєю  змістовністю, та  й  взагалі  просто  навчатися  в  новій  щойно збудованій   школі – це  вже  цікаво.

Виступ хорового колективу школи. Керівник Степанов С.О.

Туристичні походи завжди всім цікаві. Керівник туристичного клубу «Тірас» Щербина Ю. І.

Спортивний  заїзд  юних  велосипедистів.

Праця  об’єднує.  Збір металобрухту.

Вчителі  завжди поруч. Засідання  ради піонерської дружини.

Старша  піонервожата Єфімова Л.А.

        Старокозацька  середня  школа  дала  путівку  в  життя  багатьом  своїм  вихованцям. В  період  з  1948  по  2009  роки  з  її  стін  вийшло  2824  випускників, які  одержали  атестат  про  повну  середню  освіту.  З  їх  числа  56  учнів  були  нагороджені  золотою, а  74 – срібною  медалями.

Велика  кількість  випускників  школи, тоді  ще  юних хлопців  і  дівчат, стали  в  майбутньому  відомими   людьми  в  своїх  галузях.  Серед них Мотузко Олександр  Миколайович, доктор  географічних  наук, професор  Мінського  національного  університету.

Мотузко О.М.

        Відомі  художники(рідні брати)  з  самобутнім  живописним  стилем  Химочко  Степан  Іванович  та  Химочко  Василь  Іванович;

     Картини   Степана   Химочко  та   Василя   Химочко

   Томачинський  Микола  Тимофійович - лауреат Державноъ премыъ СРСР, з 2000 року – головний  конструктор ОКР «Мангуста».

Він займається  удосконаленням  радіолокаційних  систем  та  є  автором  13  запатентованих  винаходів.

Танащук  Сергій  Євгенійович  - випускник  Московського  Державного  інституту  міжнародних  відносин, що  протягом  п’яти років  працював  дипломатом  в  посольстві  СРСР  в  США  і  зараз  продовжує  займатися  дипломатичною  роботою.

Томачинський Микола

Тимофійович